Агітбригада юних пожежників.

Звучить музична заставка. Команда метушиться до кінця мелодії по сцені

Звучить сирена

1. (дівчина) Караул, в нас горить програма!!!

2. (хлопець) Дівчата, ви так не жартуйте, бо журі вже аж кипить і булькає. Що ми їм показувати будемо?!

3. (дівчина удає ворожку) Я покажу ваше майбутнє. Воно чудове: висока посада, ви швидко піднімаєтеся сходами. Ви в блискучій формі.

4. Та це зрозуміло, ми ж – юні пожежники.

5. А я хочу бути пожежником і їздити на великій червоній машині … На Ferrari …

6. Противопожежна служба скромна, безвідмовна, ніколи не кричить про себе. Не дарма під час Великої Вітчизняної війни називалася особливим родом військ.

1. За роки Великої Вітчизняної війни 31 тисячу пожежників нагороджено орденами і медалями. Не перевелися ще сміливці на рідній землі. Не перевелися вони і в нас.

                              Учні співають пісню на мотив «Смуглянки».

Якось влітку, рано-вранці,

Заглянувши в тихий сад,

Ми побачили, як швидко

Там палає виноград

 Все тріщало, все палало !

  І хотілося кричать:

«Із вогнем, шановні,

Не потрібно жартувать!»

На сцені з`являється учениця, яка виконує роль сільської бабусі.

Бабуся: А хіба ж я жартувала ? Оце перед цим пожежний інспектор приходив. То ж на каркав ! Каже: «Скільки вам років, бабцю?», «Сімдесят буде,» - кажу. А він так єхидно : «Не буде вам сімдесят, не доживете, якщо пожежними правила

ми нехтувати будете.» «Ви ж це чули. Накаркав: димохід переробити, одяг

над плитою не сушити… І пішло, поїхало…» А я думаю: ти говори, говори, а

я  своє собі знаю… Так, бач, як на зло, - лихо спіткало. Ой! Боже!